Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Ало, братишки и сестришки! Как вы? Готовьтесь к нереальному путешествию в мир наркотиков? Я расскажу вам свою историю, как я стала настоящим наркоманом и перестала бояться этой жесткой "игры".
Закройте дверь, обеспечьте себе уединение, и "шмякайте" на кресле, парнишки, это будет долгая поездка...
Помню я тот день, когда познакомился с мефедроном. Был просто чертовски любопытен и готов был попробовать все новое и незабываемое. Любое смещение границ вызывало во мне интерес. Так вот, мой друг, а может быть и просто знакомый, подсказал мне о новой "закладке", которая поднимает, как говорят, хороший прец и дарит невероятные ощущения.
Ну, я собрал свою смелость в кулак и пошел на поиски. Интернет стал моим помощником, ведь там можно было найти информацию о том, где и как приобрести такую "закладку". Через пару дней я нашел нужного человека и закупился "товаром". Кажется, у меня открылась новая дверь в мир независимости от реальности, и я был готов прыгнуть внутрь этой новой вселенной.
С первой понюшкой мефедрона я понял, что это не шутки. Мой нос сразу защекотал и я ощутил прилив нереального преца. В первый раз это было такое бодряк! Что-то, что я никогда раньше не испытывал. Мои глаза шире разбежались от волнения, и я погрузился в поток удовольствия.
С каждой следующей "закладкой" мой прец становился все больше и больше. Я погружался в мир, где ничто не могло меня сбить с толку, несмотря на то, что мое окружение начинало воспринимать меня как "придурка". Да, меня это не парило, я был счастлив в своем личном метамфетаминовом мире.
Но проходило время, и мой бодряк начал постепенно превращаться в плющит. Чувство бесконечного счастья уходило, а наступало чувство пустоты и отчаяния. Я стал все больше зависеть от этого "гашика" и не мог уже жить без него. Жизнь мне показалась серой и бесцветной, только горькими каплями воспоминаний об утраченном преце.
Насколько я помню, мефедрон разрушает все на своем пути, так же, как разрушил и меня. Он обманчиво обещает радость и счастье, но на самом деле оставляет только разрушение и одиночество. С каждым днем мне все труднее было найти свои мечтания и желания, все смыслы исчезали, и я становился лишь рабом своей зависимости.
Но однажды я понял, что хочу вырваться из этой ямы. Я устал от того, что наркотик контролировал каждую клеточку моего тела и мысли. Я захотел найти себя и понять, что такое настоящий прец, а не этот иллюзорный бодряк из "закладок".
Опыт лечения и реабилитации был долгим и нелегким. Я прошел через все стадии "отрезвления", каждая из которых была своего рода испытанием. Но с каждым днем я становился все сильнее и сильнее, и решил больше не возвращаться к своим старым привычкам.
Важно найти в себе силы и желание измениться. Без этого никакой реабилитации не существует. Но когда ты находишь эту силу, она может спасти тебя от самого себя.
|
Теперь я смотрю на свою жизнь совсем по-другому. Я нашел ту настоящую бодрость в реальности, которую раньше искал в "закладках". Я научился ценить каждую мгновение своей жизни, проводить время с друзьями и наслаждаться простыми радостями. Больше нет нужды в иллюзорном преце и пустом гашике. Я обрел свободу и могу сказать, что больше не боюсь.
Я знаю, что каждый может ошибиться и попасть в капкан наркотиков, но важно помнить, что всегда есть путь назад. Не стоит доводить себя до края, чтобы понять цену свободы и счастья.
Так что держитесь, мои друзья, и не забывайте, что настоящий прец и настоящий бодряк находятся внутри нас, а не в "закладках" и в прокуренном носе. Живите своей жизнью на полную и наслаждайтесь каждым днем!